Шкільна бібіотека Євген Маланюк Шевченко читати вірш Не поет — бо це ж до болю мало, Не трибун — бо це лиш рупор мас, І вже менш за все — «Кобзар Тарас» Він, ким зайнялось і запалало.
Шкільна бібліотека Євген Маланюк Варязька балада читати вірш Необорима соняшна заглада — Віки, віки — одна блакитна мить! Куди ж поділа, степова Елладо, Варязьку сталь і візантійську мідь?
Шкільна бібліотека Євген Маланюк Одна пісня читати вірш В кінці греблі Шумлять верби… Бува, почуєш пісню і спахнеш Пекучим болем пізньої любові —
Шкільна бібліотека Василь Земляк Лебедина зграя читати роман скорочено Старенький, многогрішний, та в чомусь, проте, і немеркнучий Вавилон, у якому живе герой-оповідач, нічого, крім назви, не має спільного з Вавилоном месопотамським. Височить він над річкою Чебрецем — маленькою притокою Південного Бугу. Навколо сумно синіють чебреці — непоказні квіточки, далі розкинулися ясенові, берестові, черемхові гаї. Вавилон …
Шкільна бібліотека Василь Барка Голубиний міст читати вірш Стала в лазурі туча, туча чорнокипуча. Як корабель — загриміла, заплакала — як немовля… спочуває їй земля. Тим часом сонечко на небі чорні кайдани порозбивало, порозбивало, в десять сурмок променистих заграло.
Шкільна бібліотека Василь Барка Рай читати вірш Моляться соняшники. Грiм на хмарi Бiблiю читає… тополя пошепки: страшний який твiй плачi Iсаiє!
Шкільна бібліотека Василь Барка Жайворонкові джерела читати есе Хто не встає рано, ягубить найкраще з скарбниці дня — першу ясність. Привітання Боже через сонце. Не всі чують його’ — не всі бачать. Не хочуть! Не відповідають… Пташки продзвенятіь, і вся відповідь. А ще: погляне душа з надсвіття — нема вбогої чорноти, що ми бачимо! Листок, …
Шкільна бібліотека Іван Франко Наймит читати вірш В устах тужливий спів, в руках чепіги плуга Так бачу я його; Нестаток, і тяжка робота, і натуга Зорали зморшками чоло. Душею він дитя, хоч голову схилив, Немов дідусь слабий, Бо від колиски він в недолі пережив І в труді вік цілий.
Шкільна бібліотека Іван Франко Товаришам із тюрми читати вірш Обриваються звiльна всi пута, Що в’язали нас з давнiм життем; З давнiх брудiв i думка розкута — Ожиємо, брати, ожиєм!
Шкільна бібліотека Іван Франко Фарбований лис читати казка у повному обсязі Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки разів гонили його стрільці, цькували його хортами, ставили на нього капкани або підкидали йому отруєного м’яса, нічим не могли його доконати. Лис Микита сміявся собі з них, обминав усякі небезпеки ще й інших своїх товаришів …