Українська література. Теорія літератури. Готуймося до іспиту та ЗНО з української літератури.

Пантелеймон Куліш (1819 — 1897). Життєвий та творчий шлях

Пантелеймон Олександрович Кулішукраїнський буржуазно-ліберальний письменник,
багатогранна діяльність якого (як поета і прозаїка, фольклориста і етнографа,
перекладача і критика, редактора і видавця) охоплює кілька десятиліть. На початку —
ліберал, настроєний проти царизму і кріпацтва, потім він поступово скочується на
буржуазно-націоналістичні позиції, особливо в останні десятиліття свого життя.

ДАТА ПОДІЯ
7 серпня 1819 рік Народився Пантелеймон Олександрович Куліш на хуторі біля м.Воронежа теперішньої Сумської області в козацькій родині.
1836 рік Закінчив 5 класів Новгород-Сіверської гімназії, перед тим навчався у повітовому училищі.
1839 – 1840 рр. Навчався на філософському та юридичному факультетах Київського університету, але не закінчив його.
1841 рік Написав прозові твори: «Циган», «Огненный змей. Повесть из народных преданий».
1841 – 1845 рр. Викладав російську словесність у Луцькій, Київській, Рівненській та Петербурзькій гімназіях.
1846 рік Опублікував «Повість про український нарід», яка зіграла не останню роль у справі його арешту.
22січня 1847 рік Одружився із сестрою В.Білозерського – Олександрою Михайлівною (псевдонім – Ганна Барвінок).
Квітень 1947 року Заарештований у справі Кирило-Мефодіївського братства і висланий спочатку до Вологди, а потім до Тули із забороною писати й друкуватися.
1847 – 1850 рр. Перебував на засланні, працював державним службовцем
1851 рік Повернувся до Петербурга, працював урядовцем у Міністерстві державного майна.
1856 рік Отримав дозвіл друкуватися
1856 – 1857 рр. Вийшли два томи етнографічно-фольклористичної, історіографічної, літературної збірки «Записки о Южной Руси», в якій Куліш запровадив новий правопис – «кулішівку», яка лежить в основі сучасного українського правопису.
1857 рік Відкрито «Друкарню П.О.Куліша», в якій вийшов альманах «Хата»; для школярів читанка «Граматика» та український буквар.
1857 рік Доопрацював редакції роману «Чорна рада» українською та російською мовами (перша редакція 1846 р. не вийшла друком через арешт автора).
1861 – 1862 рр. брав участь у виданні першого загальноукраїнського часопису «Основа», який став осередком національного руху; надрукував в ній історичні нариси «Хмельниччина», «Виговщина», публіцистичну працю «Листи з хутора».
1862 рік Видав збірку поезій «Досвітки».
1864 – 1868 рр. Працював у Варшаві штатним чиновником Установчого комітету.
1873 – 1875 рр. Служив у міністерстві шляхів сполучення.
1874 – 1877 рр. Видав тритомне дослідження «История воссоединения Руси», яке викликало обурення української громадськості.
1882 рік Видав збірку «Хуторна поезія».
1893 рік Видав збірку «Дзвін».
1897 рік Вийшла збірка «Поетична кобза».
Творчий доробок Збірки: «Досвітки», «Хуторна поезія», «Дзвін», «Хуторні недогарки»; роман «Чорна рада»;оповідання: «Орися», «Дівоче серце», «Гордовита пара»; драматичні твори: «Байда, князь Вишневецький», «Петро Сагайдачний», «Цар Наливайко» переспіви та переклади, наукові та публіцистичні праці.«Циган» — про п’яничку, котрий спросоння уявив себе поміщиком, і його пригоди.«Чорна рада» — перший в українській літературі соціально-історичний роман; Куліш звернувся до подій, що відбулися в Україні після смерті Богдана Хмельницького. Від різних верств на гетьманство були висунуті Павло Тетеря, Яким Сомко, Іван Брюховецький. Останній, заручившись підтримкою «низів», здобув булаву, стративши після цього Сомка та його прибічників.