Іван Семенович Нечуй-Левицький
Повість «Кайдашева сім’я».
ТЕСТИ:
- Про кого слова: “Який гарний парубок, хоч і білявий, які в його веселі очі”?
- Кому належить вислів: “В мене свекруха люта змія: ходить по хаті, полум,ям дише…”?
- Упізнай героїню: “Її очі з м,якеньких стали зразу тверденькі. Брови насупилися, а осміх злетів з уст і ніби вилетів з хати”?
- Хто з персонажів сказав: “А я вам, мамо, не наймичка. Я й у своєї матері не була наймичкою…”?
- Упізнай героїню: “Її краса так засліпила йому очі,.. що вона здавалася йому не дівчиною, а русалкою…”?
- Кому належать слова і про кого мова: “У нас була, як рожа цвіла, а тепер стала, як квітка в,яла…”?
- Про кого йдеться: “Діло ніби горіло в її руках. Вона оджимала плаття й разом поралася коло печі”?
- Кому належать слова: “А ти хотіла згорнути руки та й сидіти? Чого це ти розходилася? Та я тобі не подивлюся в зуби”?
- Назвіть героїню: “… висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем”?
- Назвіть імена Кайдашів. Де вони мешкали?
- Як Карпо познайомився з Мотрею? Якого вона роду?
- Чому починаються сварки між Мотрею та свекрухою?
- За яких обставин познайомився Лаврін з Мелашкою? Звідки вона, якого роду?
- Куди пішла Мелашка від свекрухи? Хто її повернув?
- Як помер старий Кайдаш?
- Через що виникали сварки між молодими сім,ями?
- Чому Кайдашиху дражнили на селі “безокою економшею”?
- Через що була остання сварка і як закінчується повість?
ВІДПОВІДІ:
- Про Лавріна подумала Мелашка.
- Мотря.
- Кайдашиха, коли була у Довбишів і дивилася на Мотрю.
- Мотря.
- Мелашка.
- Мелашка.
- Мотря.
- Кайдашиха.
- Маруся Кайдашиха.
- Омелько,Маруся, Карпо, Лаврін; с.Семигори.
- Була з багатого роду Довбишів. Пішов до її будинку, вона була сама, підмазувала хату; ввечері зустрілися на танцях.
- Стара спала та охала, а Мотрю змушувала все робити, ще і повчала. Потім розповідала по селу, яка вона лінива і нічого не вміє робити.
- Їхав понад Россю, побачив серед поля квітку – то була дівчина, дочка Охріма Балаша з Бієвиць. Мала багато братів та сестер, бідно жили.
- Пішла у Київ з бабою Палажкою, залишилася у проскурниці. Пішли шукати Лаврін, мати та свекруха, яка пообіцяла, що їй ніхто лихого слова не скаже.
- Багато пив, почали ввижатися чорти. Приходив до нього херсонський чумак та й завів його на греблю. Там і знайшов його мірошник (утопився).
- Через курку, півня, кабана, що рив картоплю; Мотриного коня, кухоль, грушу.
- Під час сварки Мотря вибила свекрусі деркачем око, вона осліпла.
- Сварка була через грушу, яку Лаврін прищепив у дитинстві, що росла на Карповій половині. Груша всохла і між родинами настав мир.
