Юрій Андрухович
Життєвий та творчий шлях
Поет, прозаїк, есеїст, перкладач..
13 берзня 1960 р. народився в Івано–Франківську.
1982 р. закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові.
1991 р. закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві.
Працює газетярем, служив у війську.
1991 – 1995 рр. очолює відділ поезії івано – франківського часопису “Перевал”.
1991 – 1996 рр. був співредактором часопису “Четвер”.
Творчий доробок:
1985р. вихід поетичної збірки “Небо і площі”.
1985р. разом із В. Небораком та О. Ірванцем заснував поетичну групу Бу – Ба – Бу (“бурлеск – балаган – буффонада”)
1989 р. поетична збірка “Середмістя” (елегійно – класицистичний характер).
1991 р. П\поетична збірка “Екзотичні птахи і рослини”
Домінантою поетичної картини поета в усі періоди творчості видається напружене шукання “духовної вертикалі буття”, суттєво знижене тенденцією до примирення “вертикального з горизонтальним”. Звідси – стале поєднання патетики з іронією, нахил до стилізаторства і заміна “ліричного героя” щоразу новою “маскою”.
1989 р. цикл оповідань “Зліва, де серце” (“Прапор”) – фотографія служби актора у війську, своєрідна “захалявна книжечка”, що поставала під час чергувань у вартівні.
1991 р. оповідання “Самійло з Немирова, прекрасний розбишака” (“Перевал”, №1) – заповідає характерні для подальшої прози риси: схильність до гри з текстом
і з читачем, містифікаторство, еротизм, любов до магічного і надзвичайного.
1992 р. роман “Рекреація” (1997, 1998 – перевидання).
1993 р. роман “Московіада” (1997, 2000).
1996 р. роман “Перверзія” (1997, 1999, 2000, 2002)
Ці романи можна розглядати як трилогію: героєм кожного з них є поет – богема, який опиняється в самому епіцентрі перетворень “фізики в метафізику” і навпаки.
Усі романи являють собою жанрово – стилістичну суміш (сповідь, “чорний реалізм”, трилер, готика, сатира), час розвитку дії в них обмежений: одна ніч у “Рекреаціях”, один день у “Московіаді”, 5 днів і ночей у “Перверзії”.
Есеїстика Андруховича виникає внаслідок його частих подорожей до інших країн і поступово складається в майбутню “книгу спостережень” над особливостями європейського культурно – історичного ландшафту.
1999 р. перший варіант книги – “Дезорієнтація на місцевості”.
Творчість Андруховича має значний вплив на пребіг сьогоднішнього літературного процесу в Україні, з його іменем пов,я зані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході.
Твори Андруховича перекладено у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Росії, Сербії, США, Швеції, Австрії, Хорватії, Білорусі, Литви. Серед ряду нагород – Премія ім. Гердера (Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбург, Німеччина) за 2000 р.
БУРЛЕСК – жанр гумористичної поезії, комічний ефект досягається тим, що гнроїчний зміст викладається вульгарно, грубо, або навпаки, тим, що про буденне говориться піднесено.
ЕСЕ – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу і не претендує на вичерпне трактування теми.
ПОСТМОДЕРНІЗМ – світоглядно – мистецький напрям, що в останні десятиліття ХХ ст. Приходить на зміну модернізмові. Цей напрям – продукт епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем – світоглядно – філософських, економічних,політичних.
Визначальні риси постмодернізму:
- культ незалежної особистості;
- потяг до міфу, позасвідомого;
- бачення повсякденного реального життя як театру абсурду;
- переплетення різних стилів, суміш жанрових різновидів;
- сюжети – це замасковані натякина відомі сюжети літератури попередніх епох;
як правило, присутній образ оповідача; іронічність та пародійність.
